Ключ. слова: пептичні пілородуоденальні ерозивно-виразкові запальні процеси, лансопразол, кислотопригнічувальний вплив, добовий гастро-pH-моніторинг
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-52

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано клинико-лабораторно-инструментально 79 больных пептическими пилородуоденальными эрозивно-язвенными заболеваниями, из них 13 (основная группа) - в связи с пантопразолотерапией в стандартной суточной дозе (1 таблетка - 40 мг) в динамике лечения (на пятые среднеарифметические сутки). По данным экспресс-гастро-pH-мониторинга установлен как закономерность выраженный (достаточный) кислотоингибирующий эффект фармакопрепарата. У части пациентов наблюдался недостаточный кислотоингибирующий эффект, изучение причин которого является актуальным. Экспресс-гастро-pH-мониторинг следует использовать для контроля индивидуальной реакции пациентов на пантопразол и другие ИПП с целью коррекции фармакотерапии.

Приведены способы применения энтеросорбента "Силикс" при лечении больных дисбактериозом кишечника (ДБК). Показано, что для лечения кишечного дисбактериоза I степени тяжести достаточной является доза 2 г препарата 3 раза в день на протяжении 7-ми - 10-ти суток. При дисбактериозе II степени тяжести оптимальный курс лечения составляет 2 - 3 г "Силикса" 3 - 4 раза в день на протяжении 14 - 16-ти суток. В случае дисбактериоза III степени продолжительность курса лечения и доза силикса устанавливаются индивидуально. Сделан вывод, что "Силикс" можно рекомендовать для лечения больных ДБК как эффективное вспомогательное средство в составе комплексной терапии.

Зауважено, що українська версія підручника являє собою адаптований європейський варіант підручника з урахуванням всіх особливостей та відмінностей системи первинної ланки медичної допомоги на засадах сімейної медицини в Україні. Розділи підручника, що присвячені клінічним аспектам діяльності сімейного лікаря, побудовано за синдромним принципом, популярним у західній системі первинної ланки охорони здоров'я. У розділах, присвячених організаційним питанням діяльності сімейного лікаря, висвітлено основні аспекти політичної, економічної, освітньої, фінансової та соціокультурної сторін вітчизняної системи сімейної медицини, враховано основні компетенції, права й обов'язки сімейного лікаря в умовах сучасної реформи. Наведено практичні приклади як позитивних, так і негативних сторін сімейної медицини та запропоновано шляхи покращення й оптимізації сучасного стану системи для збереження якісної та доступної медичної допомоги. Висвітлено основні організаційні питання у роботі лікаря загальної практики, окреслено спільні риси та відмінності у роботі сімейних лікарів в Україні та інших країнах Європи.